Останнім часом широкого практичного застосування у всіх країнах світу набув технологічний процес пресування сіна в рулонах та пакунках масою від 150 кг до 750 кг (для прикладу, в США це понад 95% збирального сіна). Переваг цієї технології чимало: від повної механізації процесу та підвищення в 1,5-2 рази продуктивності праці до можливостей широкого застосування для навантаження і транспортування наявного у господарствах парку обладнання.
Однак існує певна суперечність між можливостями використання технології заготівлі сіна у тюках (рулонах) та вимогами максимального збереження поживних речовин у ньому на тривалий період зберігання. Раніше прибрану траву сушили природним способом (безпосередньо на полі під впливом сонячного випромінювання), втім через різке зниження вмісту поживних речовин і довготривалість процесу цей метод на індустріальному рівні сучасного виробництва сіна практично не використовується. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує організація якісного виробництва сіна з такої провідної кормової культури як люцерна. Слід розуміти, що її скошену листо-стебельну масу необхідно в дуже короткий час просушити, знизивши вологість до 15-17% — це забезпечить збереження поживних якостей протягом тривалого періоду (люцерна містить велику кількість цінних поживних речовин — протеїну та каротину).
Тож, основним завданням процесу сушіння є максимальне збільшення випарної здатності сушильної установки з одночасним зниженням затрат шляхом зміни питомої витрати тепла.
Технологіями сушіння почали активно займатися з кінця ХХ ст. Було запропоновано різні методи сушіння рослинних матеріалів: стаціонарні, пересувні, з величезною кількістю варіантів продування сіна теплим повітрям, комбіновані із застосуванням вакууму (на етапах вивчення питання застосування НВЧ-випромінювання) тощо.
З аналізу літературних джерел, даних науково-дослідних робіт і практики с.-г. підприємств українські розробники дійшли висновку, що більшість із існуючих засобів сушіння не забезпечують економного використання потенціалу теплоносія, а також вимагають значних витрат ручної праці на підготовку процесу сушіння. Тож, для вирішення вищезазначених проблем було розроблене спеціалізоване сушильне обладнання, на якому методом примусового вентилювання підігрітим повітрям можливо досушити пакунки підв’яленої трави з вологістю 25-40% до рівня менше 17%.
Заготовити сіно з високими якісними показниками з перезволоженої трав’яної маси без штучного сушіння на існуючих технологічних установках та системах практично неможливо. Неможливою також є операція досушіння такого сіна до кондиційної вологості менше 17% без дуже значних енерговитрат та втрат якості корму.
“Тільки інтенсифікація процесу сушіння за рахунок вдосконалення робочих органів створюваної установки, підбору оптимальних режимів для кожного матеріалу, цілеспрямованої подачі та рівномірного розподілу теплоносія всередині тюка здатна забезпечити збільшення випарної здатності при зниженні питомих енерговитрат”, — саме до такого висновку дійшли вітчизняні розробники сушарки для прямокутних тюків сіна після детального аналізу процесу сушіння.
Для можливості реалізації цього способу заготівлі якісного сіна спеціалістами ТОВ «БЕЛМАР» було розроблено та зібрано індустріальну установку МАС-1 (Модуль активного сушіння).
Інноваційна конструктивно-технологічна схема подачі повітря (із можливістю чергування верхньої та нижньої подачі) у тюк забезпечує підведення теплоносія безпосередньо до його центральної частини, що дозволяє забезпечити потрібну диференціацію розподілу вологості за максимального зниження питомих витрат теплової енергії. Така багатоштирьова система подачі теплого повітря всередину рулону (тюка) з верхньою та нижньою платформами є унікальною запатентованою технологією стабілізації положення штирів через силову гідросистему.
Проведені виробничі експерименти в різні періоди косовиці довели, що застосування розробленого способу сушіння трави люцерни гарантує високу безпеку поживної цінності у висушеній масі протягом усього зимового періоду зберігання. До того ж, залежно від об’єму заготівлі запропонована модульна схема дозволяє підключати додаткові модулі, встановлюючи відповідне теплове та вентиляційне обладнання, що дозволить одночасно досушувати кілька тюків.
Основні технічні параметри сушарки МАС-1
Напруга живлення | У | 3х220 |
Потужність комплексу | кВт | Не більше 100 |
Габарити модуля (B х H х L) | м | 1,8 х 4,1 х 3,0 |
Маса | т | 2 |
Габарити вхідного отвору (H х L) | м | 1,0 х 2,4 |
Метод завантаження тюка | фронтальний | |
Робоча температура навколишнього повітря | О С | від 5 до 40 |
Відносна вологість повітря | % | до 65 |
Максимальний габарит тюка (BхHхL) | м | 1,2 х 0,9 х 2,2 |
Прокол тюка | двосторонній | |
Глибина проколу з кожного боку | м | 0,4 |
Робочий механізм проколу тюка | гідравліка | |
Тиск гідростанції | Бар | 120 |
Матеріал пік проколювання тюка | нержавіюча сталь | |
Спосіб сушіння | вентилювання теплим повітрям | |
Спосіб нагрівання повітря | Електричні тени | |
Діапазон температур нагрітого повітря | О С | 20-80 |
Спосіб подачі теплого повітря | вентилятор | |
Управління вентилятора | частотний перетворювач | |
Орієнтовний час сушіння тюка з максимальною вологістю | хв | 30-60 |
Максимальна питома вага тюка | кг/м 3 | 300 |
Максимальна вологість тюка на вході | % | Не більше 40 |
Максимальна вага тюка | кг | 700 кг |
Розрахункова вологість тюка після сушіння | % | 10-12 |
Стіл подачі тюка | так | |
Стіл вивантаження тюка | так | |
Вентилювання тюка після вивантаження | так |